Сьогодні, у Всесвітній день доброти, знову повертаємось до творчості нашого золотого випускника 2001 року: " Почуйте, Люди!
Якщо добра в житті не буде,
Ви на обличчі зі слізьми
В душі лишайтеся людьми".
Здається, так могла сказати тільки дуже зріла Людини, а не юнак, якому судилося прожити тільки 24 роки земного життя. Але яке ж воно було насичене і яскраве: поет. художник, танцор, гірськолижник, парашутист, турист, майстер плавання на байдарках гірськими річками, організатор екстрімклубу у Київському політехнічному інституті і висококласний спеціаліст у галузі інформаційних технологій… А формувався славний син порядної родини у нашому місті під пильним оком мами, учителя-методиста Ірини Олексіївни Лазарєвої та турботливого батька Андрія Георгійовича, які і завітали до нас на урок-спомин з літератури рідного краю у 10-А клас 6 листопада цьогоріч.
З екрану - спогад класного керівника, корифея лінгвістики у нашому Ліцеї Катерини Іванівни Пилипенко, презентація за сімейними архівними матеріалами полонили усіх присутніх учнів, які, пройнявшись долею молодої Людини, ні на мить не відволіклись від багатогранної тематики його творів, що не тільки порушують злободенні питання сьогодення, але є і взірцем філософської та інтимної сучасної лірики. Навіть покладені на музику, як і вірш Лесі Українки "Як дитиною бувало…", який проспівала солістка ансамблю "Мальва" цього ж класу Яна Марчевська. До речі, свій перший вірш "Тій Єдиній" автор присвятив саме Лесі Українці. Невидимою ниткою, що єднає зірок-поетів, що на небі, із земними талантами наших вихованців, є вірші Андрія, які майстерно прочитали Елеонора Шабельник, Марія Шевчук, Богдан Орел, Марія Дегаєва, Маргарита Малік, Анастасія Якімець, Яна Марчевська, Ангеліна Боровська, Тетяна Барановська і…гості уроку. Ось невелика цитата: " В юності, здається, можна світ здолати. Світ же починається з власної душі…".
Тому так важливо нам, педагогам, максимум уваги приділити формуванню душ цвіту нашого народу, ввіреного нам батьками. Ми стараємось навчити учнів ставити цілі не тільки на уроці, а і в житті – та досягати їх. Прагнемо, щоб ліцеїсти стали успішними і добрими Людьми, а в дні життєвих потрясінь не втрачали оптимізму, трималися, як за якір, за поезію кращих, наприклад, Андрія Лазарєва:" І ти, мій Боже, тільки знаєш, як легко жити на Голгофі…" В одному зі своїх віршів творець написав:" І щоб пісень моїх луна все ж мала право вічно жити…", тому незабутнім акордом кросдисциплінарного, розміреного і різноманітного уроку було виконання пісні "Сон однієї ночі" моїм дорогим колегою-композитором Ігорем Івановичем Завгороднім на слова митця, який усім своїм життям і творчістю довів, що людяність, краса і доброта – найбільше багатство Людини.
Неля Миколаївна Шостак- Тюфанова, учитель вищої категорії.
Коментарі